i
ПОСВЯЩАЕТСЯ
УСПЕНСКОМУ СОБОРУ КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ ЛАВРЫ
Вот снова в Лавру я святую прихожу,
К святыням вечным приложиться я спешу,
Вот три каштана, словно братья, обнялись,
Глядят задумчиво они в седую высь,
Тарас Шевченко здесь под ними отдыхал,
Об Украине Независимой мечтал.
Вот школьники как будто стайка голубей,
Горластей в жизни я не видела детей.
Кричат, толкаются, как птенчики, пищат,
И о святынях Лаврских думать не хотят.
Вот величавый колокольный слышу звон,
Перекликается он с золотом икон,
Собор Успенский в злате-золоте стоит,
из глубины веков о вечном с нами говорит,
Здесь Лаврский колокол, и Лаврский сей гранит
Святыню нашу древнюю хранит.
Ротонда з позолоченной резьбой,
Под ней родник прохладный, озорной,
Здесь днем и ночью бьет для нас всегда вода живая,
Струей упругой бесконечно, не смолкая.
Поэт российский Пушкин здесь бывал,
Бессмертную «Полтаву» написал,
Здесь искры, Кочубея прах лежит
Земля святая здесь останки их хранит…
********
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
ЮРІЮ ТІТОВУ… ПОЕТУ – ІНВАЛІДУ
Юри Тітова я вірші читаю,
Ті Вірші хороші, – це добре я знаю.
Пісня з моєї душі вирина
Є і весела, є і сумна.
Вірш наче казка, - рими спливуть,
сіру життя розженуть каламуть,
чітко і ясно стануть в строю,
З ними я пісню складаю свою.
Юри Тітова я вірші співаю,
Світлі, легкі вони, - твердо це знаю!
Юрі я пісню на згадку дарую,
Це все тому, що Юру люблю я!
********
ХОЧУ В «ПАТИ-ПА»
Хочу в «Пати-па», хочу в «Пати-па»!
Кафешка то клёвая, то не УПА.
Сбежался сюда озорной наш народ
Затеял веселый смешной хоровод.
В колясках тут скачут, на палках стоят,
Ведь ножки у многих идти не хотят,
Но мы не печалимся, песни поем.
И нашей кафешке скучать не даём.
Хочу в «Пати-па», хочу в «Пати-па»!
Там сделаю тридцать и сорок я па!
Там буду с друзьями я петь, танцевать!
И жаркие жизни моменты срывать.
Ах, как хорошо побывать в «Пати-па»!
Хочу в «Пати-па» я придти не одна,
Товарищей верных с собою привести,
Им радость доставить, от скуки спасти!
Хочу в «Пати-па» я опять побывать,
Там ножки мои захотят танцевать,
Коляску отброшу и встану стройна,
Как лучик небесный стройна и вольна!
Хочу в «Пати-па», хочу в «Пати-па»!
Сегодня, сейчас же, скорее…! Ур-р-ра!
Чтоб сердце смеялось, и руки сплелись
Как здорово, что мы все тут собрались!
Как здорово что все мы тут собрались,
Общеньем с прекрасным украсили жизнь!
********
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
НАШІЙ ЛЮБИМІЙ ЛЮБОВ ІВАНІВНІ
І красива, і талановита
не буває ніколи сердита,
всіх нас вона любить – кохає
Та мистецтвам нас різних навчає:
Стрічками квітки вишивати,
красою життя прикрашати,
мистецтвом своїм нас дивує.
Хвилини натхнення дарує.
Ми з нею «вирощуєм» квіти,-
Ну, як тут життю не радіти,-
учителька файна в нас є
Талант свій нам передає!
Веде в нас гурток рукоділля,
Дарує нам дивне дозвілля…
Ліпити квітки з пластиліну,
Життю радіти кожну хвилину
Під добрим її керівництвом
сяють фарби в картинах врочисто,
Українським наповнені змістом,-
Все в картинках яскраво й барвисто!
Ви й любов нам, й Іванівна - разом
Ваш талант головним є наказом
На Франка в Реабцентр наш ходити,
Любов Іванівну, як сонце, любити!
Ви – усім нам, як рідная мати,
що кохає діток в рідній хаті,
Що і пестить їх, і доглядає…
й солоденьким чайкам напуває!
********
НАДІЯ!
Надія, Надєжда, Надія!
Ім’я твоє сонечком гріє,
Ім’я твоє сонечком сяє,
І душу мою звеселяє!
Ти - Надя,- Надєжда, Надія!
Ім’я твоє – добрая мрія,
Що лавочки будуть стояти
На Франка, біля нашої хати.
Що лавочки будуть стояти,
Нам спокій та радість дарувати,
Калічкам дозволять сидіти
На квіти та небо глядіти!
Надія! Палка є Надія!
На лавках нас сонце зігріє,
І нам кісточки полікує,
й здоров’я життя подарує!
Ми будем стрибати й сміятись,
В здоров’ї життю дивуватись,
любов нас людська обігріє…
В святій нашій мрії – Надія!
Ми просимо Кличка! Хай швиденько
нам лавки поставить гарненькі
Щоб костилі не тягали
Щоб ніжками ми крокували!
Надія, святая Надіє!
ім’я твоє сонечком гріє!
Поставте ж нам лавки швиденько,
Щоб ми всі були здоровенькі!
********
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
САШКОВІ, ІНВАЛІДУ І ГРУПИ –
НАШОМУ «ЧАЙНОМУ ПРИНЦУ»
«Чайний принц» до нас ходить,
Нам він радість дарує,
Власні вірші читає,
«Чайним балом» керує.
Світла вдача у Саші,
і душа його світла
сяють очі Любов’ю
світло, ніжно й привітно.
Молодий він та спритний,
На заняття приходить.
Хай же доля щаслива
із Сашком вічно ходить.
Хай з ним вічно гуляє,
У житті помагає,
Ну, а нас, любий Принце!
Хай чайком напуває!
Ми – дівчатка веселі,
Тебе любимо дуже!
Тебе любимо дуже!
Нам до інших байдуже!
********